КРАСУНЯ - ОСІНЬ У ПЕРШОКЛАСНИКІВ
День за днем крокує Осінь містами та селами України, торкаючись чарівним пензлем своїх володінь. У пишні золоті шати вдягла ліси й гаї, розстелила під ногами різнобарвний килим, зітканий із золота й багрянцю, зросила землю прохолодним дощем, а подекуди вкрила срібною памороззю. Заглянула Осінь і в комори, наповнивши їх щедрими дарами, - це шана і вдячність рільникам за невтомну працю.
Завітала чаклунка Осінь тими днями до Стебницької ЗОШ І-Ш ступенів № 11. Красуня була вражена гостинністю наймолодших школярів. Велика зала прикрашена вишиваними рушниками. На довгих лавах вишикувались рум’яні яблука та груші, міцні горіхи й соковитий виноград.
А в плетених кошиках туляться один до одного буряки, морква і картопля, обабіч притаїлася золотиста цибуля, перешіптуючись з гордовитим часником. Поміж ними пишними суцвіттями красуються кетяги червоної калини. А під ногами розляглися жовті пузаті гарбузи… Галаслива дітвора з нетерпінням чекала Осінь, готуючись зустріти її піснями й танцями.
Учні 1-Б класу завдяки своїй першій вчительці Аллі Миколаївні Гримайло, творчій та креативній особистості, продемонстрували неабиякі здібності, розкривши їх в інсценізаціях, поетичних виступах та хореографічних номерах. Жодна дитина не залишилася поза увагою, у кожній Алла Миколаївна намагалася розпалити навіть ледь жевріючу іскру таланту.
На сцені оживали овочі і фрукти, розмовляли лісові звірята - кожен радів зустрічі з королевою Осінню. Але яке свято без музики та пісень ? Великої праці для розвитку музичних здібностей першокласників доклав учитель музики Іван Йосипович Калапунь, і кожна пісня у виконанні діток – це крок до нових знань музичної грамоти.
Свято відбулося в атмосфері затишку й тепла, адже почесними глядачами дійства були батьки, бабусі й дідусі, що й надавало дітям впевненості у собі та стимулювало до творчих злетів.
Оспівування дарів Осені стало своєрідним уроком духовності, яка є невід’ємною часткою національно-патріотичного виховання, адже віддавна українці шанували працю на землі і звеличували невтомні руки хлібороба. «Хліб – усьому голова», - кажуть у народі. Отож завершальним етапом свята стало поклоніння хлібові, а духмяний коровай на вишитому рушникові за давнім звичаєм діти подарували турботливій господині – директору школи Зеновії Мирославівні Левицькій, а вона, як годиться українцям, пригостила ним усіх присутній у святковій залі.
Перше свято, організоване учнями у стінах рідної школи, запам’ятається нам, батькам, надовго, а дітям, можливо, - на все життя.
Леся Здерок, мама першокласниці
