Майстер-клас з бісероплетіння
Та сама людина творить красу навколо себе
На території нашої країни мистецтво бісероплетіння було відоме ще за часів Київської Русі. Це мистецтво стало традиційним надбанням українського народу, невід’ємною часткою поетики й колориту нашого краю. Бісер дістав своє широке застосування в оздобленні одягу та виготовленні прикрас: силянок, ґерданів, підвісок і т.д.
Прикраси з бісеру споконвіку й до тепер мають призначення оберегів. Яскраві бісерні мережива вважаються носіями магічних сил. Тож і не дивно, що за цю роботу беруться тільки люди з чистими намірами й “легкою рукою”. За силяння не сідають у поганому настрої, щоб не передати своїх клопотів на чутливе бісерне зерно, а через нього на інших людей.
На даний час, мистецтво бісероплетіння в Україні розвивається досить швидко. Відрадним є те, що молодь захоплюється ним. Кожна майстриня народних традицій робить свій вклад у скарбницю цих чудових витворів.
20 листопада 2014 р. гімназисти мали змогу побувати на майстер-класі з бісероплетіння і ближче ознайомитись з цим мистецтвом. Зустріч розпочалась з невеликої історії про розвиток ремесла бісероплетіння на теренах України. Розмовляли й про притаманні ознаки виробів з бісеру кожної області.
Це була не перша наша зустріч з цим видом мистецтва. У гімназії під час уроків з народних ремесел, ми з п'ятого класу опановували різні види ремесел, від вишивки до бісероплетіння. У сьомому класі ми уже навчилися плести ланцюжки, силянки, комірці, але сам майстер-клас був приурочений техніці виготовлення ґерданів. Сама зустріч проводилася у рамках проекту «Мова душі народу» в Дрогобицькому педагогічному університеті імені Івана Франка у творчій лабораторії «Мистецтво Бойківщини». Техніку плетіння ґерданів нам допомагали освоїти старший лаборант Даніела Іванюш та керівники творчої лабораторії Надія Кузан і Леся Яворська. На той час пані Леся працювала над замовленням Московського хорового колективу. Саме цей хор замовив у майстрині понад 20 робіт, одна з яких була представлена нею на майстер-класі. Захід тривав понад дві години, діти мали змогу самостійно спробувати свої сили у виготовленні ґерданів, поспостерігати за роботою професіоналів.
Силянки, комірці, крученики, ґердани – це усе те старе, яке знову увійшло в моду. І взагалі, яка там мода, це наші національні традиції, наша історія, цінне надбання народної культури і мистецтва.
Олександра Хамуляк,
учитель народних ремесел
Дрогобицької гімназії ім. Б. Лепкого