Шевченко схожий на сонце, а сонце належить всім

   Життя навколо нас іде, вирує … Змінюються погляди, думки, уподобання. Завтрашній день стає іншим, ніж сьогоднішній. Але є те, що живе вічно…

   Спливло уже друге століття відтоді, як «благословен той день і час, коли прослалась килимами земля, яку сходив Тарас малими босими ногами». Актуально звучать сьогодні слова вірменського письменника Гарегіна Севунца : «Шевченко схожий на сонце, а сонце належить всім». Своїми променями Кобзар обігріває нас сьогодні. Ниточка Шевченкового духу живить надію у серцях наших побратимів і посестр. Шевченко - як Біблія. Читаючи його вірші, знаходимо щось дороге і близьке, у минулому бачимо сучасність. І саме у цьому, мабуть, полягає феномен генія, який кидає насіння в земний ґрунт , а відійшовши на небо, чекає паростків!

Він з нами, поруч, вслухається й підказує, його читаємо, ним пишаємося.

     9 березня Україна та світ відзначили 200-річчя з дня народження Т.Г.Шевченка.

Упродовж листопада-березня у Стебницькій загальноосвітній школі І-ІІІст.№11 відбувалися різноманітні заходи, приурочені роковинам Великого Кобзаря під гаслом :  «Нам би всім ту любов, що в Тараса була в його серці до краю, до Вкраїни…»

    У листопаді-грудні відбувся Всеукраїнський конкурс «Об`єднаймося ж, брати мої» на тему «Україна, як і великий наш Кобзар, вічні» у номінації «Література» - «Штрихи про творчий доробок поетів-земляків», у якому учениця 6-Б класу Грицик Ярина здобула ІІ місце.

    Учитель української мови та літератури В.І.Котлярчук провела відкритий урок «Тарас Шевченко – художник».

     Протягом січня - березня учні та вчителі брали активну участь у написанні власних висловлювань, випуску альманаху «Віще слово Кобзаря».

   Щоденно у стінах школи уроки розпочинаються Шевченковим словом, пристрасним, актуальним, вічно живим.

    Учні долучилися до написання власних поезій «Шевченко у моєму серці».

    19 лютого учитель Левицька З.М. провела засідання філософського клубу, на якому учні декламували напам`ять вірші нашого земляка, cтебничанина, М.Турківського та обговорювали його збірку, яка нещодавно побачила світ, «Тарас».

    Протягом лютого-березня учитель історії Стельмащук Л.О. займалася краєзнавчими пошуками на тему «Мандрівка вулицею Т.Г.Шевченка у Стебнику».

    У лютому - березні класні керівники зробили у кабінетах школи літературно-мистецьку виставку «Кобзар моєї сім`ї».

    Стіни школи «заговорили» Шевченковими словами завдяки виставці газет та ілюстрацій про життя і творчість Т.Г.Шевченка, яку підготувала учитель української мови та літератури О.Я.Захарів і образотворчого мистецтва О.М.Маник.

    4 березня учитель української мови та літератури М.В.Грицик провела засідання літературної студії «Дивослово», на якому учні мали змогу поспілкуватися із поетом рідного краю В.В.Феданом.

    7 березня учні 5-11 кл. із класними керівниками провели  виховні години на тему «Геній Великого Кобзаря світить нам крізь віки».

       Свій віночок у Шевченкове безсмертя «вплели» учні 3-А і 3-Бкл. Під керівництвом вчителів Рущак М.В., Савчак Н.Л., Калапуня І.Й. на родинному святі, яке відбулося 18.03, лунали вірші, пісні, сценки на слова Т.Г Шевченка та про його нелегке життя.

    28 лютого учитель З.М.Левицька та О.Я.Захарів представили учням 9-11 класам мультимедійну презентацію проектів «Тарас- художник»,  «Сторінками життя  і творчості Шевченка», «Шевченко у краю Франка»,  «Лауреати Шевченківської премії у Галичині».

    Традиційно у березні вийшов спецвипуск шкільної газети «Дзвоник» на чолі учнівського самоврядування.

    Протягом лютого – травня бібліотекар Гут Р.З. представила шкільній родині журнально – книжкову виставку «Величне слово Кобзаря».

    12 березня у Стебницькому БХЕТУМ відбувся міський конкурс читців поезії Т.Шевченка «Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття», на якому учні ЗОШ №11 активно захищали честь школи і здобули призові місця у таких вікових категоріях:

Сорока Аліна - 4-Бкл.(І місце), Хім`к Анна - 3-Акл.(ІІ місце), Пекарук Юлія - 5-Акл.(І місце), Саламаха Сніжана - 5-Акл.(ІІ місце), Захарів Іванна - 7-Акл.(І місце), Земан Анастасія - 7-Бкл.(І місце).

     Із вуст конкурсантів слово Кобзаря линуло від серця до серця, переливалося відблисками сьогодення, вкарбовувалося у пам'ять, переносило глядачів у різні часи страждальної неньки –України.

     13 березня у Єпархіальному душпастирському центрі м. Дрогобича відбулися літературні читання  поезій Кобзаря. Нашу школу гідно представила учениця 9-А класу Стародуб Каріна , читаючи «Долю», «Минають дні, минають ночі».

     19 березня у Дрогобицькому ПЮДТ відбувся конкурс читців, присвячений ювілею Т.Г.Шевченка, на якому учениця 11кл. Буряник Марія зайняла ІІ місце.

      Актуально, неординарно і цікаво прозвучало Шевченкове слово у стінах школи 13 березня. Класний керівник 6-Б кл., учитель української мови  та літератури О.Я.Захарів, подарувала частинку Кобзаревого слова і своїм вихованцям, і їхнім батькам. Оксана Ярославівна  підготувала і провела батьківські збори, приурочені 200-річчю з дня народження Т.Шевченка, де кожна дитина проявила свою творчість індивідуальність, віддала шану Великому Кобзареві.  Усі присутні стали учасниками усного журналу «Сторінками життя і творчості Т.Шевченка». Учні декламували напам`ять поезії, майстерно грали ролі у сценках, працювали у групах та показали глибокі знання Шевченкових поезій у літературознавчих конкурсах та вікторинах. Діти майстерно виконали ілюстрації до віршів Кобзаря, акапельно заспівали вічно живі «Садок вишневий коло хати» та «Зацвіла в долині червона калина…».

     Після закінчення свята директор школи З.М.Левицька звернулася до присутніх   словами Т.Г.Шевченка: «Учітеся, читайте, і чужому научайтесь, і свого не цурайтесь…». Ще раз нагадала усім , що настільною книгою кожного українця є і має бути Біблія та «Кобзар».

     14 березня загальношкільне свято знову з`єднало всіх учнів та учителів у велику шкільну родину, щоб віддати честь і славу Великому Синові – Т.Шевченку. Класний керівник 9-А кл. В.І.Котлярчук та 9-Б кл.О.Р.Дирко, а також учитель німецької мови В.М.Іванюк разом із учнями підготували і провели захід «Геній Великого Кобзаря світить нам крізь століття». 

    Всі учасники дійства усвідомлювали, що наш Пророк є вічним, як вічний світ, віддзеркаленням людської свідомості. Учні зазначили, що читати поезії Шевченка сьогодні – це усвідомлювати значимість часу і минулих епох, де світло розливається високими хвилями пізнання і сутності Кобзаревого слова крізь століття для нас, для сучасників. Усі присутні мали змогу дізнатися більше про Шевченка не тільки як про поета, але й талановитого художника. Через мультимедійний проект «заговорили» до глядачів живописні картини «Катерина», «Циганка-ворожка», «Селянська родина» та інші.

     Вся палітра поетичних барв плавно влилася у русло не тільки національного Шевченкового слова, але й інтернаціонального.

      В.М.Іванюк разом із своїми учнями наголосила, що тим ґрунтом, яким прийшла поезія Шевченка до багатьох народів, велику роль відіграла німецька література. Сьогодні важко назвати іноземну мову, якою твори Шевченка перекладалися б стільки разів, скільки німецькою.

     Валентина Михайлівна у своїй промові зазначила, що ще за життя поета у Лейпцигу в 1859р. вперше надруковано невеличку збірку з його поезіями. Пізніше у 1911році з`являться теж у Лейпцигу збірка з вибраними поезіями Шевченка. Згодом у 1951р.у Києві вийшли два томи Шевченкових віршів німецькою мовою. А до 200річчя ювілею з дня народження Кобзаря вийшла велика збірка, що містить 500 творів поета німецькою і українськими мовами.

      В.М.Іванюк акцентувала увагу кожного слухача на волелюбності тих Небесних Героїв, що підхопили дух Шевченкового слова, що склали своє молоде життя на вівтар нашої з вами свободи – це Небесні Охоронці України:

І освятила кров , немов живиця,

Козацьку землю, землю Кобзаря,

Щоби прозрів народ від Заходу до Сходу,

Щоб мав народ наш світле майбуття.

Братерство й мужність, віра і завзяття,

Гаряче серце і величний дух.

Небесне воїнство: мужі, сини і браття.

Герої не вмирають, -

В них безсмертний дух!

     І зазвучало слово Кобзаря гордо, променисто німецькою та українською мовами - «Заповіт», «І мертвим, і живим…». Зал огорнула мить подиву і захоплення, всі підхопили з перших уст поетичне слово Тараса.

     Як заповідь , настанова стали слова Шевченка:

…І світ ясний, невечірній

Тихо засіяє …

Обніміться ж, брати мої,

Молю вас, благаю!

Виступ директора школи Левицької З.М. змусив задуматися усіх над невичерпним словом Кобзаря. Зеновія Мирославівна  підкреслила, що Україна –це Шевченко, а Шевченко –це Україна, бо він мав справді «од Бога і голос, і ті слова, які пішли «меж люди». Вона зауважила , що ким би ти не був, де б не жив, але той, хто перечитає «Кобзаря», не зможе уявити своєї долі без Шевченка. Тож думаймо Шевченком, живімо Шевченком, продовжуймо його безсмертя в собі та дітях наших.

«Вірую… У силу вірності вірую!.. і молитва моя: «Краю мій!.. Земле!.. Мамо!..» – це рядки нашого земляка М.Турківського. І я надіюся, що вони будуть линути крізь роки до сучасника, як настанова, як заповідь, яких повинен дотримуватися кожен українець, у душі якого корениться «болюча епоха» і «Тараса слова заповітні у безсмертя  ідуть…»

Тож ідімо до Нього! Ідімо частіш!..

Славну землю свою пригортаймо, як матір.

Тож приносьмо Пророку і квіти, і вірш

Кожний день, не тоді лиш, як свято.

Знаймо добре: без Нього – Вкраїни нема,

Ми ніхто, ми ніщо без Тараса.

Хай же шана ще вище свій стяг підійма,

І дорожчає, й більшає з часом.

М.Грицик, учитель української мови та літератури

Стебницької ЗОШ №11