Запали свічку!

Щороку, в один з листопадових днів, із настанням темряви засвічуємо свічку. Цей вогник символізує нашу скорботу і пам'ять про мільйони загублених життів співвітчизників під час Голодомору 1932-1933 років.

Традиційно цього року у стінах Дрогобицької гімназії вшанували жертви страшного геноциду. Молитва пам’яті розпочалася 22 листопада  із виступу старшокласників-гімназистів. Їхнє поетичне зворушливе слово не залишило байдужих. Сум та сльози на обличчях – свідчення нашої скорботи.

У своєму виступі п. Оксана Сливінська, вчитель історії, сказала, що 80 років тому нам хотіли винести вирок смерті. Тоді мільйони синів і доньок України, мільйони невинних людей, наших земляків, були без жалю винищені голодомором. Тоталітарний режим свідомо спланував і здійснив проти нас терор голодом. Ми пережили катастрофу, яка могла зупинити життя всього українського народу. Тому важливо кожному пам’ятати про це.

Учні перших класів виготовили символічні незабудки, які є втіленням нашої пам’яті. Гімназисти прикріпили до символічної карти України ці квіти пам’яті, щоб не забути трагічні сторінки нашої історії.

Щира молитва за душі жертв геноциду об'єднала усіх, а прохання поставити у вікні свічку пам’яті знайшло відгук у серцях усіх присутніх.

У Дрогобицькій гімназії вивчають історію, шанують минуле, знають, що коли кожен українець буде пам’ятати минуле, тоді жахіття історії не повторяться.

Галина Швед,

учитель Дрогобицької гімназії