Зустріч учнів ЗОШ №4 із заступником міського голови Т.М. Метиком

Сніги, сніги… Червоне, чорне, біле…

Сибірських руд закуті береги…

Сніги, сніги мене заговорили

Усе життя спокутувать борги.

Цією відомою піснею 10 жовтня розпочалась зустріч із заступником міського голови, секретарем міської ради міста Дрогобича Тарасом Михайловичем Метиком. Він прийшов до учнів ЗОШ №4, аби провести… урок – розказати про історію УПА напередодні Покрови, дня створення армії. Добрий намір підтримали старшокласники та вчитель історії Оксана Дякун. Саме вона стисло розповіла присутнім про велику роль УПА в справі творення української державності. Учні торкнулися спогадів зворушливими віршами. Тож аудиторія миттю налаштувала камертони сердець на таку нелегку і так довго замовчувану тему.

Мабуть, так і повинно бути: влада відкрито говорить молодому поколінню про своє бачення цих важливих подій. Так і повинно бути, бо сьогодні зняті всі грифи секретності з навмисно спотворених історичних даних,  а багато хто й досі губиться, як усе було насправді. А як же нам рушити вперед, не осмисливши минулого? Та ще такого, яке високо цінував, до прикладу, Шарль де Голль, а Че Гевара використовував досвід і стратегію українських повстанців у боротьбі за свою країну.

Тарас Метик не користувався жодним конспектом, проте говорив захопливо: нанизував на нитку історії долі наших земляків, подавав факти так, щоб кожен присутній міг самостійно зробити висновок.

Тарас Михайлович назвав багато імен попередників, які заради свободи віддавали молоді життя. Розповів, як під час поховання рештків дев’яти вояків УПА, знайдених біля Старого села, у небо над церквою знялося дев’ять білих голубів.

Гість згадав криницю тюрми на Стрийській, що з 1941 року стала могилою для двох тисяч убитих. Однак, не зважаючи на масові зникнення людей, на швидку зміну влади, на воєнні поневіряння, іскра української державності запалювала серця знов і знов.

Сніги, сибірські сніги… Білі плями забуття назавжди зникли з цих подій, вселивши спокій у душі загиблих і неспокій у душі живих. Цим живим належить осмислити свою історію.

Тараса Метик говорив просто, зрозуміло і натхненно. Йому було що сказати, адже володів великим обсягом знань з історії краю. Він згадав імена провідників УПА, імена Гасина і Макомацького, Ковцуна і Максиміва. Усі вони сподівались на перемогу, на яку довелось чекати ще не один десяток літ. Одначе, якби не УПА, рахунок міг іти й на століття.

Осмислити, зрозуміти, прийняти – ось чому потрібна була ця зустріч, бо ж історія – добрий скульптор для патріотів, які більше не дозволять втратити Україну.

Зустріч завершилась піснею «Свіча» у виконання Віти Коблянської. Директор школи – С.В. Мала – подякувала шанованому гостю за надзвичайно цікавий історичний екскурс, а діти уповноважили Тараса Михайловича покласти кошик з квітами до погруддя Романа Шухевича.

Свойкіна Наталя, практичний психолог ЗОШ №4