Ми і Шевченко

Щороку, у березневі дні, коли природа починає дарувати людині своє тепло, Дрогобицька ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 імені Івана Франка  вшановує Того, хто себе віддав людям, - нашого Шевченка. Жив, як писав, і писав, як жив. Природно, що його думки, висловлені 200 років тому, суголосні нашому часові. Адже теми любові, материнства, свободи – вічні.

Подумаймо: якби Тарасові виповнилося не 201, а, скажімо, 31 рік, де б він був сьогодні? В залі Верховної Ради чи воїном на передовій? Його пророчі слова «Борітеся – поборете!..» надихали українців на Майдані, не забувають їх і сьогодні на фронті. Напевно, він би був там – в гущі боротьби за Україну.

Перша школа завжди вшановує пам’ять Кобзаря. Цьогоріч у святі взяли участь представники шкільної дітвори і шкільної юні, а також гості – студенти музично-педагогічного факультету ДДПУ імені Івана Франка, що проходять зараз педагогічну практику. Серед них були: тріо бандуристів у складі Петуляк Іванни, Поляк Марії, Горди Ольги («Утоптала стежечку», «Люблю тебе, мій рідний краю»), дует студентів практикантів у складі Герасимлюк Марії та Реут Ілони («Зоре моя вечірняя»), дует у складі Реут Ілони та викладача інституту музичного мистецтва Шафети Валерія Валерійовича (вокал та акордеон). Також звучали пісні у супроводі скрипки та бандури.

Слово Шевченкове живе, не спить, а й через два століття працює для нації.

Дякуємо Тобі, Тарасе!