Минулого тижня у ЗОШ №10 відбулося засідання педради. Можливо, хтось потрактує це як звичайну рутинну шкільну подію, у якій немає нічого особливого. Бо й справді, нерідко педагоги сприймають такі заходи як необхідність і відвідують засідання без особливого захоплення. Але у нашому випадку це зовсім не так, адже сама педрада була проведена в оригінальній новаційній формі, де кожен педагог був активним учасником дій і водночас модератором у малих динамічних групах, яких було чотири. А крім того, тема, винесена на обговорення, актуальна й цікава для всебічного з’ясування й обговорення: «Авторитет учителя, його вплив на формування й розвиток особистісних якостей учня».
Заступник директора школи з навчальної роботи Ірина Петрівна Єльчанінова підготувала чергову цікаву тему до обговорення, а тренінгові інтерактивні завдання для вчителів спонукали усіх до безпосередньої участі!
Сьогодні ми скаржимося, що діти, тобто наші учні, стали не такими, інакшими, мобільнішими. Нерідко, використовуючи інтернет-ресурси, вони про все дізнаються значно швидше й глибше, аніж уміщує підручник, подивовуючи нас самих. Складається враження, що для сучасного учня не існує жодного визнаного авторитету. Можливо, це дійсно так, але у цьому теж слід шукати позитиви і вчитися бути високопрофесійним учителем у сучасних умовах.
Справді, то як слід себе поводити новочасному педагогу? Не відставати від учнів, навчитися бути не тільки вчителем, а й партнером для дитини! Власне про це йшлося у першому раунді педради, де у формі ділової гри учителі нашої школи створювали асоціативний ланцюг, з’ясовували предмет обговорення.
Педагоги висловлювали міркування, що не потрібно якихось особливих якостей, щоб стати авторитетним учителем. Слід визнавати дитину як особистість і залишатися людяним і співчутливим. Бути певним моральним зразком – для вчителя це неписаний закон. «Я завжди прагнула, щоб у школі у мене склався такий стиль стосунків із учнями, коли мене визнавали б насамперед як особистість, у відповідь я маю поважати кожну дитину так само», – ділилася власним досвідом Марія Михайлівна Фартушок – учитель математики.
Сьогодення вимагає якісної зміни поведінкових моделей у школі, у тім числі й від учителя. Узвичаєний постулат «я – вчитель, а – ти всього лиш учень» змінюється на «ми – партнери у співпраці». Авторитет учителя, як зазначали учасники педради, – завойовується не тільки глибокими знаннями предмету (сьогодні цього вже надто мало!), а й ерудицією, талантом, умінням захопити універсальними знаннями та застосувати можливості новітніх технологій у практиці навчання.
Наступним цікавим етапом педради, запропонованим завучем Іриною Єльчаніновою, була спроба аналітичного сприйняття обговорюваної теми, коли учителі (немов учні на уроці!) створювали «будинок для авторитету», навіть виводили символічні формули авторитету загалом та вчительського визнання зокрема. Це була неймовірна творча майстерня!
Не обійшлося, звичайно, і без лірики. Галина Шваничик, учитель української мови та літератури, запропонувала до уваги кілька власних рядків про справжнього і мудрого Вчителя, якого кожен із нас мав у житті. Це створило атмосферу невимушеної зустрічі:
Маленькою взяла мене за руку,
У світ широкий світлий повела ,
І вклала в серце головну науку:
"Щоб гарною людиною була ".
За класом - клас ; четвертий , пятий , шостий ,
Нові предмети і нові знання .
І знов звучало на уроці просто :
" Щоб гарною людино була ".
Гортаю за сторінкою сторінку
Цікаву книгу з назвою " життя" ,
Складаються в рядок знайомі літери .
"Щоб гарною людиною була..."
Учителі - найкращі наші люди ,
Це світло знань, і сяйво щирих душ,
І серце , що для інших б’ється в грудях,
На благо людства благородний труд.
Чекає школа , через тин - жоржини ,
А в школі діти - плем’я золоте ,
Із рук учителя іде у світ людина -
На крапельку добрішим світ стає.
Згодом було заслухано творчий звіт педагогів, які атестуються цьогоріч. Учителі намагалися розповісти про свої особливі здобутки, яких направду чимало в кожного!
«Людину творить учитель, який відкриває діточкам шлях у «доросле життя». У мене були найкращі вчителі, котрим я вдячна кожному зокрема і всім разом, насамперед це мої батьки. Я винесла для себе найголовніший урок свого життя – виховати людину, а це дуже непросто!» – представляла власний досвід Людмила Борщевська.
У черговому раунді, що мав назву «Абетка секретів», педагоги ділилися власними професійними таємницями, а психолог школи Тетяна Фем’як зауважила, що важливо не тільки завоювати справжній авторитет, але й втримати його. «Зрозуміло, здобути визнання можна різними способами, однак бути визнаним по-справжньому можуть лише педагоги-митці, педагоги-майстри», – переконана психолог.
Директор школи Світлана Тихонівна Харитонова у підсумковому виступі зазначила, що сьогодні виокремилася очевидна проблема, яка має докорінно змінити підходи до навчання, адже знання стали цілком доступними і перестали бути привілеєм тих, хто навчає. Сучасні технології дозволяють знаходити доступ до джерел інформації і знань, які раніше були фактично закриті. Будь-який учень спроможний знайти матеріал уроку, сидячи перед монітором власного комп’ютера. Тому сучасний учитель (а йдеться про авторитетного майстра-педагога!) повинен переорієнтуватися на нові суспільні виклики й усвідомити свою місію та методи до навчання в інформаційному середовищі.
Прес-служба школи